Практика підприємницької діяльності засвідчує потребу забезпечення вирішення двоєдиної задачі:
а) консолідації суб’єктів підприємницької діяльності;
б) інтеграції об’єднаної підприємницької спільноти до влади.
Початковим кроком у цьому напрямку є проведення щорічних бізнес-форумів чи зборів підприємців міста Ніжин під егідою Чернігівської регіональної ТПП і за участі представників влади міста та безперервна робота Ради підприємців при Ніжинській міській раді.
1. Підприємці як організована частина суспільства
Підприємці є організованою частиною суспільства. Вони зареєстровані, є суб’єктами економічних стосунків, спричиняють суттєвий вплив на формування місцевого бюджету, створення робочих місць, вирішення соціальних завдань. Цій важливій ролі підприємців у суспільному житті не відповідає їх фактичний суспільний статус. Підприємці ніяк не представлені як спільнота в місцевому самоврядуванні та не мають чіткої власної самоорганізації. Тому з підприємцями як із спільнотою не рахується влада, яка формується великим або монополістичним бізнесом.
2. Підприємницька еліта і її гуртування в інститутах громадянського суспільства
У малому і середньому підприємництві задіяна найактивніша, найсамодостатніша частина суспільства. Можна сміливо її вважати елітою ще й тому, що складаючи меншість суспільства, воно є сильним здатністю до самоорганізації. Щоб ця меншість стала провідною потрібне її згуртування. Тут є проблема. Бо йдеться вже про поєднання власного, приватновласницького інтересу, із загальним, хоч і спільним для окремих суб’єктів підприємництва. Через це підприємництво на Чернігівщині не набуло високих і широких організаційних форм, не зважаючи на наявний у них матеріальний ресурс.
Так, об’єднання, спілки підприємців охоплюють мізерний відсоток загалу. В Чернігівській регіональній ТПП об’єднано менше трьохсот СПД з кількох десятків тисяч діючих.
Рада підприємців Чернігівської області давно не діє. Рада підприємців при Ніжинській міській раді не діє більше року. В інших містах, у тому числі й Чернігові, їх зовсім нема. Найбільш вагомо заявила про себе обласна організація роботодавців «Сіверщина». Проте її формат членства спонукав творити об’єднання «Сіверщина», а потім і коаліцію «Сіверщина» – симбіоз більше ситуативний, ніж стратегічний.
На наш погляд, підприємці мають гуртуватися в інститутах громадянського суспільства ( ІГС ): фізичні особи – в громадських організаціях; юридичні особи – в спілках і асоціаціях, згадане об’єднання «Сіверщина» якраз для цього придатне.
Можливий також варіант гуртування в Чернігівській регіональній ТПП шляхом творення місцевих відділень (розширення діапазону діяльності, зокрема щодо просування інтересів бізнес-спільноти в стосунках з владою). На часі внесення радикальних змін у закон про ТПП, адже без вертикальної інтеграції не можна говорити про відстоювання своїх прав на найвищому рівні.
2.1. Причини, які стримують підприємців об’єднуватися
Такими є їх низька самоорганізованість, відсутність законодавчих вимог до об’єднування, здійснення діяльності у тіньовий спосіб, схильність вирішувати проблемні питання шляхом корупціїі, інкорпорованість у місцеву владу через участь у політичних проєктах, особливо що стосується використання бюджетних коштів.
Підприємці мають нав’язати свою модель стосунків з владою. З одного боку це діалог за спільним столом, де підприємництво представлятимуть їх об’єднання, з іншого боку – безпосередня участь підприємців через делегування своїх фахівців на посади у виконавчі органи влади. Водночас призначення на такі посади в економічному блоці влади мають проходити через підприємницьке експертне середовище, представлене їх об’єднаннями.
3. Законодавча база формування ІГС
Головно таку базу складає Закон України «Про державну підтримку малого і середнього підприємництва», постанова Кабінету Міністрів України «Про утворення регіональних рад підприємців», Указ Президента України «Про Національну стратегію сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2021–2026 роки». Згідно з указом обласна державна адміністрація має створити дорадчий орган з питань сприяння розвитку громадянського суспільства, передбачивши включення до його складу представників місцевих державних адміністрацій, депутатів місцевих рад, представників територіальних органів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, а також представників інститутів громадянського суспільства, чисельність яких має становити не менше половини складу такого дорадчого органу.
Подальшого розвитку має набути система рад підприємців. Є постанова КМУ, яка передбачає, що Рада підприємців при КМУ має координувати діяльність регіональних рад підприємців в областях і рад підприємців, створених при органах місцевого самоврядування на підставі Закону України «Про державну підтримку малого і середнього підприємництва». Департамент розвитку підприємництва та регуляторної політики Мінекономрозвитку має надати методичні рекомендації, адже місцеві органи влади не готові працювати в новому форматі, якщо відсутня чітка регламентація. Водночас, рішення органу місцевого самоврядування про затвердження Положення про раду підприємців при ньому є регуляторним актом, який має пройти погодження в Державній регуляторній службі. Це також сприятиме усуненню штучних бар’єрів.
Підсумовуючи, слід зазначити, що навіть наявної законодавчої бази достатньо для налагодження системної співпраці бізнесу з владою за умови його організаційної структурованості
4. Вертикальна структурованість
Таким чином, ми підійшли до головної проблеми – організації структурованості бізнес-середовища, насамперед встановлення вертикальних зв’язків.
Вона бачиться такою:
СПД об’єднуються в громадські організації (фізособи), об’єднання та асоціації (юрособи). На місцевому рівні формуються ради підприємців.
Місцеві об’єднання входять до обласних об’єднань, які виходять на взаємодію з Регіональною радою підприємців, а та виходить на Раду підприємців при Кабміні.
Паралельним варіантом може стати гуртування СПД в ЧРТПП, охоплення членством в якій має стосуватися принаймні всіх юридичних осіб і відділення якої в центрах районів почнуть нарешті займатися підприємницькою проблематикою.
Водночас місцеві Ради підприємців мають можливість налагодити співпрацю з місцевими підрозділами Аґенцій регіонального розвитку областей (АРР), співзасновниками яких є регіональні ТПП. Так, АРР Чернігівської області з літа минулого року має в Ніжині свій підрозділ – Центр підтримки підприємництва (ЦПП). Рада підприємців при Ніжинській міській раді є, таким чином, по один бік з ніжинським ЦПП у стосунках з місцевим самоврядуванням і його виконавчими органами.
Об’єднавшись, бізнес матиме достатньо ресурсів, щоб утримувати професійний апарат для забезпечення вертикальних і горизонтальних зв’язків.
5. Механізми та імперативи в стосунках із владою
Не боротьба з владою чи за владу, а за зміцнення влади і державності – таким є інтерес бізнесу. Бо йому потрібна стабільність політична і дотримання правил поведінки на ринку.
Допомагати депутатам місцевого самоврядування ухвалювати законні рішення в інтересах розвитку економіки, контролювати разом з ними підрозділи місцевого самоврядування та виконавчі органи, тобто професійний апарат влади, ось покликання рад підприємців. Крім вуличних протестів є три інших важливих засоби громадянського впливу – розкривати та оприлюднювати факти корупції у співпраці зі ЗМІ, тиснути на органи влади і змушувати їх діяти, привертати увагу міжнародної спільноти. У будь якому випадку важливо витримувати рівень культури спілкування.
6. Подолання тіньової економіки – джерела корупції
Не можна подолати корупції, не здолавши першопричин цього явища – наявності тіньової економіки, через яку не поповнюється та перевитрачається бюджет. Тіньова економіка – це частина бізнесу, як великого, так і малого. Боротися з тіньовим бізнесом є в інтересах легального бізнесу.
Очевидно також, що без власних ЗМІ об’єднаному підприємництву не обійтися.
Відповідним потребам міг би стати сайт ЧРТПП, на якому оперативно з’являлася б інформація, доступна підприємцям, звідки ЗМІ змогли б також отримувати інформацію.
М. П. Шкурко,
Асоціація «Об’єднання підприємств Ніжинщини»