Позбутися газової залежності

Однією зі спадщин СРСР є зорієнтованість у побуті на природний газ. Навіть за незалежної України продовжувалася інтенсивна газифікація. Створювалися кооперативи у містечках, прокладалися газогони до вмираючих хуторів… Це вже тепер стало явним, що за газовим популізмом приховано «бізнес» на держбюджеті й велику політику. Війна за газ між Тимошенко і Фірташем, її ж кабальна газова угода з Росією, ув’язнення за це пізніше… – можна тільки здогадуватися, які ще газові перипетії можуть статися, якщо ця пані знову стане біля керма держави. І все те відбувається під гаслами популізму, все у вигляді субсидій за рахунок бюджету ( за наші з вами податки ). Проте, золота жила, скільки б вона не тяглася, все дно обірветься: Росія припиняє транзит газу Україною. Потужна корупціогенна складова владування також уривається. Більше того, непереливки і в монополіста. Так, ПАТ «Чернігівгаз» задекларувало за 2017 рік збиток у розмірі 200 млн. гривень.

Тому то «на кисіль шкурку почали натягувати» монополісти-облгази, вимагаючи на «законних» підставах встановлювати вузли дистанційного обліку газу коштом споживачів – для початку, з кишень підприємницьких суб’єктів. А це виливається в копієчку – по кількадесят тисяч гривень на кожного!

У країнах так званого «першого світу», куди ми наполегливо прямуємо після Революції Гідності, все це є справою газовиків, бо так раціональніше. У нас же навпаки і далі буде більше – можна очікувати запровадження абонентської плати за користування мережами, це коли плати, а чи споживав газ, чи ні – немає значення. Та й сам газ не дешевшатиме, на такий висновок наштовхує аналіз річної звітності «Чернігівгазу».   Отже, перед багатьма підприємцями постала проблема – як уникнути цього тягаря.

Звісно, треба слати протести владі, збирати пікети й мітинги, але поряд з тим варто кожному подумати про альтернативу газу для себе і за одно разом економічно побороти газового монстра.

Усе більше природній газ замінюють в опаленні:

твердим паливом

-  дровами,

-  щепою, брикетами, пелетами з енергетичних рослин (лоз, трав, конопель),

-  пелетами з опилок і соняшникового лушпиння,

-  зерновими відходами,

-  торфяним пилом;

 електрикою

-  електроопаленням за нічним тарифом,

-  від сонячний батарей,

-  від вітряків; 

іншим газом

-  пропаном-бутаном (у країнах «першого світу» встановлення обладнання           здійснюється за рахунок постачальника, у нас поки що лише доставка ),

-  піролізним (сланцевим) газом,

-  біогазом;

термальним теплом

-  у теплових насосах енергією води.

На практиці комбінація цих засобів разом із заходами економії тепла, на що виділяється банківське кредитування, дасть змогу обійтися без природного газу. У світлі глобальних енергетичних перемін перспектива є за прогресивними рішеннями, яких з’являється все більше. І кому, як не людям підприємливим їх винаходити. Ефект від протидії «газовій атаці» буде тим відчутнішим, коли використання альтернативних джерел енергії швидко розповсюдиться. Для цього важливим є обмін досвідом. Якщо й збиратися разом, колеги, то насамперед для цього!

Микола Шкурко,

член Асоціації «Об’єднання підприємств Ніжинщини»

Коментарі не дозволені.