Зі сльозами – тому, що щодня гинуть або калічаться люди на сході країни. Це наслідок порушень Конституції, яка мала б забезпечити мирне вирішення проблемних питань.

20 років тому, коли було прийнято закон нашого буття в своїй державі, був оптимізм, що так воно й станеться. Не вийшло, пішли шляхом владних порушень, їх толерування суспільством, що вилилось врешті-решт у майдани і війну.

Тепер нам ззовні «пропонують» змінити Основний закон – узаконити беззаконня, інакше не назвеш.

А не краще б було жити за наявною Конституцією? Удосконалюючи її вчасно і за об’єктивною потребою, що називається конституційним процесом.

Принаймні 28 червня, вихідний державний день, провести не абияк, а за словами Шевченка «голову вхопивши в руки» подбати, щоб «Апостол правди і науки» таки до нас прийшов.

Це запитання насамперед до численних владних державних інституцій, жодна з яких не займається ідеологічною роботою. Серед іншого суть якої полягає в роз’ясненні громадянам їх конституційних прав і обов’язків.

Аби не пролилася потім сльоза…