У четверту суботу листопада ніжинці приходили до Пам’ятного знака жертвам Голодомору та політичних репресій щоб вшанувати пам’ять померлих від Голодомору. В цьому році виповнюється 80 років з часу тих трагічних подій.

Представники Асоціації «ОПН», БФ «Ніжен», товариства «Просвіта», фірми «Сяйво», духовенства, громадськості, депутати, влади та політичних партій поклали квіти до пам’ятного знака.

Отець Роман прочитав молитву по невинно убієнних.

Було запалено свічки пам`яті.

НЕПРОЩЕНИЙ ЗЛОЧИН

У четверту суботу листопада Україна вшановує пам’ять жертв Голодомору і політичних репресій. 80-років тому мільйони синів і доньок України, мільйони невинних людей, мільйони наших рідних і близьких були без жалю винищені Голодомором. Тоталітарний комуністичний режим свідомо спланував і здійснив терор голодом.

Такої страшної трагедії, яку пережив український народ у 30-х роках XX століття, не зазнав жоден народ в історії людства. З голоду помирали діти, чоловіки і жінки працездатного віку, часто-густо цілими родинами.

Офіційні документи, статті й книги дослідників, а особливо ж спогади тих, хто був свідком тієї трагедії і кому пощастило вижити, подають досить виразну картину цілеспрямованого, масованого винищення народу.

І робила це своя «рідна» влада. Москва натискала, вимагаючи нових і нових «червоних валок». Широкі постанови і стислі телеграми схожі на фронтові директиви: “будь-якою ціною забирайте в народу хліб!” Запопадливі старання обласних і районних начальників, грабіжницькі походи по дворах “землячків”, які вигрібали навіть приховану на насіння жменю квасолі, зробили чорну справу.

Вирватися з такого плетива творців Голодомору практично було неможливо. Траплялися й стійкі,  чесні керівники на місцях, але протистояти системі було неймовірно тяжко. Заслуговують на повагу і  окремі випадки  збройного виступу селян проти влади. Але вони не змогли вплинути на загальну ситуацію. Маховик винищення українського народу набирав обертів.

Голодомор приніс не лише страждання і смерть. Він посіяв страх серед людей. Тільки правда про геноцид Українського народу і чиста пам’ять про усіх полеглих здатна звільнити нас від мороку минулого.

28 листопада 2006 року Верховна Рада України прийняла дуже важливий Закон «Про Голодомор 1932-1933 років в Україні», в якому зафіксовано:

Стаття 1. Голодомор 1932-1933 років в Україні є геноцидом Українського народу;

Стаття 2. Публічне заперечення Голодомору 1932-1933 років в Україні визнається наругою над пам’яттю мільйонів жертв Голодомору, приниженням гідності Українського народу і є протиправним.

Важливо щоб кожний громадянин України і кожна українська сім`я схилилися перед пам’яттю наших невинно загиблих батьків, братів і сестер. Це дуже потрібно для кожного з нас, для нинішнього і прийдешнього поколінь, для нашої єдності, для нашої віри у життя і справедливість.

У ці дні потрібно об`єднатися у слові і молитві за Україну і поставити у кожному вікні свічку віри і надії.

Це – знак нашої пам`яті.

Це – святий вогник, який зігріє душі загиблих.

Це – світло очищення задля нашого майбутнього.

Ми живемо. Живе наш народ. Так буде завжди.