З Днем Матері!

Вітаємо милих, дорогих жінок, матерів із чудовим весняним святом.
Щиро вдячні вам за любов, ласку, розуміння і терпіння.
Зичимо душевної гармонії, міцного здоров`я і жіночого щастя.

День матері, який святкуємо у другу неділю травня, цьогоріч 12 травня, в умах наших співгромадян часто протиставляється Дню жінки, який звикли святкувати восьмого березня. Цю суперечність арґументують на кшталт “то не українське свято, його нам нав’язали”, або “ми вже звикли його святкувати”, “уваги до жінок не буває забагато” і т.д.

Насправді ж різність між цими двома святами лежить при самій основі того, як трактується жінка у контексті кожного із цих свят.

У Дні матері жінка трактується як та, котру особливим чином покликано до служіння через материнство, власне те, що відкидається традицією святкування Восьмого березня арґументом, здавалося б, наскрізь очевидним: “не всі жінки є матерями”.

Але ця суперечність перестає бути такою, коли бачимо, що саме розуміння материнства у контексті цих свят виходить із двох різних традицій думання.

Секулярна традиція, у контексті якої постає свято Восьмого березня, трактує материнство як стан жінки, що настає після факту народження. У християнській же традиції, в контексті якої з’являється День матері, материнство розуміється як саме покликання жінки, те, через яке вона реалізовує себе як особу.

У ньому нема категоричного пов’язування материнства із дітонародженням. Материнство — це, насамперед, стан буття жінки, у якому вона може найбільш продуктивно реалізовувати свою любов. Дійсність материнства Церква, насамперед, наповнює духовним сенсом. Мати Тереза не мала своїх рідних дітей, але це не перешкодило їй стати символом материнства цілої епохи. Будучи самим станом буття материнство реалізується впродовж усього життя, від утроби матері аж до смерті.